Марджъри Болтън

Д-р Марджъри Болтън(родена на 7 май 1924) е британска писателка. Нейното творчество включва стихотворения, пиеси, романи, разкази и есета. Освен това тя е и преводач. Започва да учи есперанто през 1949. През 1967 г. е избран за член на Академията на есперанто, като по-късно става почетен член на Всеобщата асоциация на есперанто.

Марджъри Болтън Marjorie Boulton
британска писателка
Родена	7 май 1924 г. Тедингтън, Мидълсекс, Англия
Починала	30 август 2017 г.
Националност	Англия, Великобритания
Работила	писател, преводач
Семейство
Подпис
Марджъри Болтън в Общомедия

Творчеството на Марджъри boulton е насочено към зряло и социално ангажираните хора. Тя прониква с топлия тон и искреност. Също така е очевидно и чувството и за хумор. От личната си интимността се появяват нейните страсти и мъки, както и разкривайки пред читателя собствената си душа. От друга страна с отработените си емоции в лирика тя представлява и защитава своите идеи в хуманизма.

Марджъри Болтън е председател на Кат-кръг от приятели.

Награди

През 1998 Марджъри Болтън става носител на Alena Esperanto-Kulturpremio.

Творчество

Книги

• Kontralte (поеми, 1955)
• Kvarpieda другар (дневник, 1956)
• Cent ĝojkantoj (стихове, 1957, предст. 1977)
• Частици и други стихотворения (1959)
• Жена на границата (drametoj, 1959)
• Заменгоф, създателят на есперанто (биография, 1962, второ издание 1989)
• Дванадесет piedetoj (весели къси разкази, 1964)
• Очите (разкази, 1967)[1]
• Нашата кръв (игра на осем души, 1970)
• Ние действаме (три komedietoj, 1971)
• Rimleteroj Архив на оригинала от 2003-01-25 в Wayback Machine. (кореспонденция с Уилям Олд, 1976)
• Poeto fajrakora: la verkaro de Julio Baghy (1983)
• Факти и спекулации (1984, второ издание 1993)
• Шаблон:Retarkivo: английска литература – уникално явление (есе, 1984)
• Два (съавтор Пол Торсен, 1985)

Сценарии

• Комплексна трагедия в Северна Ирландия. Париж: Magnetofona услуги САТ-Amikaro, 1983. 90 минути.
• 100-годишна оригинал и преведена на английски-проза. Грац: Джак, 1987. 90 минути.

Вноски в периодични издания и сборници

Марджъри Болтън, Великобритания, 2003, с Хъмфри Тонкин

• Mia filineto Архив на оригинала от 2016-03-04 в Wayback Machine., poemo. En: La Nica literatura revuo, 1/1, 1955, paĝo 8. Aperis ankaŭ en Kontralte.
• Finfine Архив на оригинала от 2015-11-04 в Wayback Machine., poemo. En: La Nica literatura revuo, 1/2, 1955, paĝo 46. Aperis ankaŭ en Eroj.
• Kelkaj pensoj pri literaturo kaj moralo Архив на оригинала от 2016-03-05 в Wayback Machine., eseo. En: La Nica literatura revuo, 1/6, 1956, paĝoj 210 – 214.
• Aŭtuna gloro Архив на оригинала от 2016-03-03 в Wayback Machine., poemo. En: Norda Prismo, 1956/2, paĝo 49. Aperis ankaŭ en Eroj.
• Tiel, kiel ĝi ne okazis Архив на оригинала от 2015-11-04 в Wayback Machine., novelo. En: La Nica literatura revuo, 2/4, 1957, paĝoj 121 – 125.
• Omaĝo al Pierre Vidal Архив на оригинала от 2015-11-04 в Wayback Machine., poemo. En: Norda Prismo, 1957/3, paĝo 121. Aperis ankaŭ en Eroj.
• Enkonduko en la internacian semantikon. En: Scienca Revuo, jaro 9 (1958), numero 2 – 3 (34 – 35), paĝoj 70 – 80.
• Mezepoka historio Архив на оригинала от 2015-11-04 в Wayback Machine., novelo. En: Norda Prismo, 1958/1, paĝoj 19 – 26.
• Ebrivirgeco Архив на оригинала от 2015-11-04 в Wayback Machine., novelo.
  • En: La Nica literatura revuo, 3/3, 1958, paĝoj 99 – 107.
  • En: Шаблон:Retarkivo, 2002, paĝoj 34 – 46.
• La poezikreado observita subjektive. En: Sciencaj studoj, 1958, paĝoj 109 – 114.
• L. L. Zamenhof – pionira poeto.
  • En: Esperanto, jaro 52 (1959), numero 3 (640), paĝoj 43 – 46.
  • En: Esperanto: the solution to our language problems, Bailieboro: Esperanto Press, 1981, paĝoj 74 – 91.
  • En: Esperanto in the modern world, Bailieboro: Esperanto Press, 1982, paĝoj 74 – 91.
• En trezerejo. La biblioteko de Brita Esperantista Asocio. En: Esperanto, jaro 52 (1959), numero 4 (641), paĝoj 63 – 64.
• Respondo al saĝa konsilo Архив на оригинала от 2016-03-05 в Wayback Machine., poemo. En: La Nica literatura revuo, 4/3, 1959, paĝoj 90 – 91. Aperis ankaŭ en Eroj.
• Luna mapo Архив на оригинала от 2016-03-05 в Wayback Machine., poemo: En: La Nica literatura revuo, 6/1, 1960, paĝoj 33 – 35.
• Joseph Conrad, polo kiu iĝis granda angla verkisto. En: Scienca Revuo, jaro 11 (1960), numero 4 (44), paĝoj 152 – 160.
• Malgranda venko. En: Nordamerika Esperanto-Revuo, novembro/decembro 1960, paĝoj 12 – 13.
• Kelkaj motivoj de anglaj studentaj kantoj. En: Sennacieca Revuo, numero 88, 1960, paĝoj 34 – 39.
• Simplaj mallaŭtaj vortoj. En: Nuntempa Bulgario, 1961, 5/2, paĝo 31.
• La kaptilo de Dio, novelo.
  • En: 33 rakontoj, La Laguna: Régulo, 1964, paĝoj 177 – 185.
  • En: Trezoro, Budapeŝto: Hungara Esperanto-Asocio, 1989, volumo 1, paĝoj 329 – 335.
• Kelkaj pensoj pri la arto insulti en Esperanto. En: Norda Prismo, 1972/3, paĝoj 141 – 150.
• Charles Reade, romanisto, dramaturgo, ĵurnalisto (1814 – 1884). En: Sennacieca Revuo, 1973, numero 101, paĝoj 17 – 30.
• Metaforoj kaj pensasocio. En: Scienca Revuo, jaro 24 (1973), numero 5 (103), paĝoj 161 – 170.
• Alvoko al amo, poemo. En: 25 jaroj, antologio de belartaj konkursoj, Budapeŝto: Hungara Esperanto-Asocio, 1977, paĝoj 14 – 16.
• La sekreto de lernejestrino.
  • En: 25 jaroj, antologio de belartaj konkursoj, Budapeŝto: Hungara Esperanto-Asocio, 1977, paĝoj 113 – 125.
  • En: La maŝino kiu kriis, Vieno: Pro Esperanto, 1995, paĝoj 72 – 84.
• Ĉu ĉesigi la diskuton? pri leksikologio kaj ina lingvaĵo. En: Sekso kaj egaleco, jaro 5, januaro 1981, paĝoj 21 – 24.
• Raymond Schwartz, granda ridiga verkisto. En: Kontakto, 1983/1, paĝoj 6 – 7.
• Vorto vere bena, poemo pri Gaston Waringhien. En: Li kaj ni, Antwerpen: TK, 1985, paĝoj 17 – 22.
• Laiko ekesploras nomenklaturon pri koloroj en Esperanto. En: Li kaj ni, Antwerpen: TK, 1985, paĝoj 201 – 217.
• Elspezoj. En: Poemaro por paco, Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 1986, paĝoj 10 – 11. Aperis ankaŭ en Du el.
• La evoluado de Esperanto observita tra tradukoj de Ŝekspiraj dramoj. En: Centjara Esperanto, Chapecó: Fonto, 1987, paĝoj 39 – 62.
• La Barlastona travivaĵo, saturada metodo de lingvolernado, rilate al Esperanto. En: Serta gratulatoria in honorem Juan Régulo, La Laguna: Universidad de La Laguna, 1987, volumo 2, paĝoj 109 – 118.
• Cent jaroj de Esperanta prozo. En: Memorlibro pri la internacia jubilea Esperanto-konferenco „Cent jaroj de Esperanto-kulturo“, Graz 1987, paĝoj 95 – 101.
• Hejmo Архив на оригинала от 2015-09-26 в Wayback Machine., poeziaĵo, en: Sub la signo de socia muzo, FEL, Antverpeno 1987.
• Karolo Piĉ – dediĉita artisto. En: Iltis-Forumo, 1990/2, paĝo 85.
• La lirikisto Julio Baghy. En: Iltis-Forumo, 1991/1, paĝoj 2 – 8.
• Armand Su (1936 – 1990). En: Iltis-Forumo, 1991/3, paĝoj 20 – 21.
• Centjara jubileo de Julio Baghy. En: Brita Esperantisto, jaro 87, numero 899 (januaro/februaro 1991), paĝoj 8 – 9.
• Tiel, kiel ĝi ne okazis. La okulisto. Omaĝe. Preseraroj. En: Nova Esperanta krestomatio, Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 1991, paĝoj 81 – 84, 376 – 377, 391, 396 – 397.
• Шаблон:Retarkivo.
  • En: Sennacieca Revuo, numero 119, 1991.
  • En: Kataluna Esperantisto, aprilo 1995.
• La unika situacio de Esperanta verkisto. En: Iltis-Forumo, 1992/2, paĝoj 48 – 56; 1993/2, paĝoj 38 – 47.
• Memoroj pri Juan Régulo. En: Iltis-Forumo, 1993/5, paĝoj 8 – 14.
• Tre fremde ... tute frate, pri la influo de Raymond Schwartz. En: Iltis-Forumo, 1994/1, paĝoj 6 – 11.
• Regnoj de katoj, fikcio kaj sociologio. En: Sennacieca Revuo, 1994, paĝoj 9 – 15.
• La balado de Bosko kaj Admira, poemo. En: Monato, jaro 15 (1994), numero 10, paĝo 24. (La titolo estis erare presita kun „Almira“ anstataŭ „Admira“.)
• Timema vojaĝanto, poemo. En: Monato, jaro 15 (1994), numero 12, paĝo 28.
• Deĵoro-fino, poemo. En: Monato, jaro 15 (1994), numero 12, paĝo 29.
• Majstro de multaj stiloj. Reto Rossetti 1909 – 1994. En: Fonto 15, numero 169 (januaro 1995), paĝoj 7 – 12.
• La dramoj de Roksana, t. e. Jeanne Flourens (1871 – 1928). En: Menade bal püki bal, Saarbrücken 1998, paĝoj 51 – 61.
• Paul Neergaard 1907 – 1987. En: Esperantologio, 1999/1, paĝoj 7 – 13.
• Britaj romantikaj poetoj en kontinenta Eŭropo. En: Internacia Kongresa Universitato, Berlino 1999, paĝoj 40 – 49.
• Franca kaj Esperanta versioj de komedio de Ŝekspiro. En: De A al B, Schliengen: Iltis, 2000, paĝoj 23 – 32.
• Interkulturaj rilatoj en furora romanserio direktita unue al geknaboj. En: Internacia Kongresa Universitato, Zagebro 2001, paĝoj 33 – 42.
• Etaj memoroj pri granda homo. En: Eseoj memore al Ivo Lapenna, Internacia Scienca Instituto Ivo Lapenna, 2001, paĝoj 218 – 222.
• Jurisprudenco ĉe Ŝekspiro. En: Eseoj memore al Ivo Lapenna, Internacia Scienca Instituto Ivo Lapenna, 2001, paĝoj 362 – 366.
• La kvardeka jubileo de la barlastonaj kursoj. En: Rubenaj refrenoj, Berkelej: Bero, 2001, paĝoj 9 – 16.

Свързани

• Lingva Arto. Jubilea libro omaĝe al Wiliam Auld kaj Marjorie Boulton. Vilmos Benczik, (1999, red.), Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 217 p. ISBN 92-9017-064-6

Източници

Тази страница частично или изцяло представлява превод на страницата Marjorie Boulton в Уикипедия на есперанто. Оригиналният текст, както и този превод, са защитени от Лиценза „Криейтив Комънс – Признание – Споделяне на споделеното“, а за съдържание, създадено преди юни 2009 година – от Лиценза за свободна документация на ГНУ. Прегледайте историята на редакциите на оригиналната страница, както и на преводната страница, за да видите списъка на съавторите. ​ ВАЖНО: Този шаблон се отнася единствено до авторските права върху съдържанието на статията. Добавянето му не отменя изискването да се посочват конкретни източници на твърденията, които да бъдат благонадеждни.​